Сторінка музичного керівника

Розвиток музичного сприймання дошкільників як засіб формування творчої особистості

Сприймання музики передує всім іншим видам музичної діяльності дошкільника. Розгортання музичного твору у часі потребує від дитини активного спостереження за розвитком музичного образу. Якщо дошкільник може співвіднести музичний образ із життєвими явищами, орієнтується у засобах музичної виразності, він може продуктивно використовувати сприйняті образи під час виконання музичних творів, у творчих імпровізаціях. Без розвинутого музичного сприймання продуктивна творчість дошкільника у процесі музичної діяльності зводиться до наслідування.
У Базовій програмі розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі» наголошується на необхідність не лише підтримувати бажання дітей слухати музику, але й розвивати вміння творчо використовувати накопичений музичний досвід у повсякденному житті. Це можливо лише за умови добре розвиненого музичного сприймання. Засвоївши способи сприймання, що спрямовані на вслуховування у звуки музики, дитина отримує можливість самостійно оцінити почуте, творчо працювати його, самовиразитися, створити свої перші імпровізації.
Сприймання музики дитиною у дошкільному закладі відбувається під час музичних занять та у повсякденні. Крім спеціально організованого слухання музики музичне заняття містить спів, музично-ритмічні рухи, гру на музичних інструментах, імпровізацію на дитячих інструментах, пісенну, музично-ігрову та танцювальну творчість.
Робота зі слухання музики має спиратися на такі принципи організації музичних занять із дітьми:
використання синтезу мистецтв на музичних заняттях;
включення слухання музики до інших видів музичної діяльності дітей – співу, гри на дитячих музичних інструментах, музично-ритмічної діяльності тощо.
Це необхідно для розвитку вміння застосовувати накопичений емоційний матеріал у споріднених видах діяльності.Щоб навчити дітей сприймати музичні засоби виразності, необхідно використовувати низку творчих завдань. Для оптимального сприймання та засвоєння певного музичного засобу виразності треба спрямовувати увагу дітей на встановлення зв’язку між конкретним художнім образом та його втіленням. У цьому допоможуть такі типи творчих завдань:
перший – переведення образу з одного художнього ряду в інший. Перший тип завдань містить полу художнє, рухове, колірне, темброво-інструментальне моделювання музики та складання художніх колекцій. Мета таких завдань – звернути увагу дітей на зв'язок засобів виразності, художнього рішення з характером музичного образу.
другий – внутрішньо предметні зіставлення. Під час виконання творчих завдань другого типу застосовуються зіставлення контрастних музичних творів. З метою ускладнення завдання поступово зменшується контрастність образів.
третій – на асоціативне мислення (передбачають уміння дивитися і бачити, слухати і чути, допомагає формувати у дітей навички порівняльного аналізу у процесі суджень).
Такі варіанти завдань, відхід від стереотипної структури надають музичному заняттю. Жвавості, сприяють розвитку творчої ініціативи дітей, проявам їхньої фантазії та оригінальності мислення.



Основні завдання музичного виховання

1. Виховувати любов та інтерес до музики. Тільки розвиток емоційної чуйності і сприйнятливості дає можливість широко використовувати виховний вплив музики.

2. Збагачувати враження дітей, знайомлячи їх у виразно організованій системі з різноманітними музичними творами і використовуваними засобами виразності.

3. Залучати дітей до різноманітних видів музичної діяльності, формуючи сприйняття музики і найпростіші виконавські навички в області співу, ритміки, гри на дитячих інструментах. Знайомити з початковими елементами музичної грамоти. Все це дозволить їм діяти усвідомлено, невимушено, виразно.

4. Розвивати загальну музикальність дітей (сенсорні здібності, ладо-висотний слух, почуття ритму), формувати співочий голос і виразність рухів. Якщо в цьому віці дитини навчають і залучають до активної практичної діяльності, то відбувається становлення і розвиток всіх його здібностей.

5. Сприяти розвитку музичного смаку. На основі отриманих вражень і уявлень про музику проявляється спочатку вибіркове, а потім оцінювальне ставлення до виконуваних творів.

6. Розвивати творче ставлення до музики перш за все в такій доступній для дітей діяльності, як передача образів у музично-ритмічних рухах, пісенних імпровізаціях, в іграх і драматизації.


Не талановитих дітей не буває

Талант – видатні вроджені якості, особливі природні здібності. Обдарований – теж, що і талановитий. Здібності – природна обдарованість, талановитість. Геній – вища творча здатність. Дослідниками психології і педагогіки вже не раз доведено, що чим людина молодше, тим вона універсальніше за своїми можливостями.

Маленька дитина, з одного боку, – «ще може все». Вона не розвинула одні сторони своєї психіки, одні групи здібностей за рахунок інших і не поставила собі кордону з власних своїх досягнень, як це буває з нами, дорослими.
Зрозуміло, що в просторі і часі одного людського життя, ніхто не може «стати всім», але в сприятливих умовах багато дітей можуть успішно проявити себе в різних видах творчості.


Для дитячого віку характерна креативність (прагнення до творчості). Дитина живе своїми образами, коли, щось робить вдома, а зокрема в нашому дитячому садку створені всі умови для розвитку талановитих дітей.

Для нас педагогів головне бачити в кожній дитині творця.
Музика завжди претендувала на особливу роль в суспільстві. У стародавні століття музично – медичні центри лікували від туги, нервових розладів, захворювань серцево – судинної системи. Музика підвищує працездатність і розумову активність мозку. Але головне, музикою можна впливати на емоційне самопочуття людини. Для цієї музики не існує нічого неможливого.
Необхідно лише бажати її слухати і вміти слухати.
Природа щедро нагородила людину. Вона дала їй все для того, бачити, відчувати, відчувати навколишній світ. Вона дозволила їй чути все різноманіття існуючих навколо звукових фарб. Прислухаючись до власного голосу, голосів птахів і тварин, таємничого шелесту лісу, листя і завивання вітру, люди вчилися розрізняти інтонацію, висоту, тривалість. З необхідності та вміння чути народжувалася музикальність – природою дана людині властивість.
Можна нерідко чути: «Мабуть, моя дитина пішла в батька, у неї зовсім немає музичного слуху. Досить поширена формула визначення причини відсутності здібностей сина чи дочки. Однак все насправді інакше.

Якби походження було визначальним чинником у формуванні здібностей, то тоді діти, покоління за поколінням, успадковували б професії батьків. Але життя набагато цікавіше, і не так вже й рідкісні випадки, коли дитина вченого стає скрипалем, а лікаря – письменником. І пояснюється це оточенням, в якому росте малюк, його власним досвідом. Вони визначають в майбутньому і здібності, і характер людини. І якщо син музиканта вибирає ту ж професію, що його батько, то причина насамперед у тому, що виховувався він в атмосфері музики, що з перших днів появи на світ був занурений у світ чарівних звуків.

Кожен від природи музикальний. Оточуюче середовище ростить і живить особистість. Якщо для музичного розвитку дитини з самого народження створені необхідні умови, то це значний ефект у формуванні її музикальності.

Ранній прояв музичних здібностей говорить про необхідність починати музичний розвиток якомога раніше.


Музикотерапія в ДНЗ

       Важко переоцінити вплив музики на людину. Це живе невичерпне джерело натхнення. Музика може надати насолоду, але також одночасно може викликати сильне душевне переживання, збудити до роздумів, відкрити невідомий світ фантазій. 
        Невичерпні можливості музики впливають на внутрішній світ дитини, особливо виділяють методику музикотерапії з ряду інших терапевтичних методик.
        На сучасному етапі музична терапія далеко просунулася в дослідженні впливу музичного досвіду на розвиток особистості. Відповідь на запитання, чому музика настільки сильно торкається глибин нашої різноманітної особистості, потрібно шукати в минулому, коли ми ще були в материнській утробі й відчували музику ритму материнського серця, музику її тіла, музику її подиху й голосу. Жінка, яка носить у собі майбутнє життя, сама своїм духовним "баченням" ніби наносить "візерунки" на матрицю постнатального життя своєї дитини. Так мудра природа підготовлює дитину до сприйняття світу ще в утробі матері.
       Багато досліджень довели, що музика посилює обмін речовин, посилює або зменшує м'язову енергію, змінює дихання, змінює кров'яний тиск, дає фізичну основу для емоцій. Дітям музикотерапія допомагає збагатити знання про навколишній світ, прищепити любов до музики, навчити слухати й розуміти, як і про що розповідає музика. Для того щоб музикотерапія позитивно вплинула на розвиток і виховання малят, необхідно враховувати особливості дітей.
"Музика, як будь-яке мистецтво, допомагає дітям пізнавати світ, виховує дітей", - так визначив роль музики у формуванні особистості композитор Дмитро Кабалевський. У процесі музичних занять відкриваються широкі можливості для всебічного розвитку дітей. Емоційна сила музики, зміст пісень, що слухають і виконують діти, сприяють формуванню основ морально-естетичних якостей.

Download
Навіщо дитині потрібнамузика.doc
Microsoft Word Document 39.5 KB
Download
Формуваннязв’язного мовлення з використа
Microsoft Word Document 37.0 KB